Avatar
Tigra
Танк, у якого поцілив Гриць

#war

Ось танк,
У якого поцілив Гриць.

А онде москаль, на солярці копче́ний,
Лежить горілиць, існування зрече́ний
При танку,
в якого поцілив Гриць

А це українська родюча земля,
Що вже поглинає того москаля,
Хоч він недостатньо з боків пропече́ний,
Безглуздої долі своєї зрече́ний
При танку,
в якого поцілив Гриць

А он Байрактар – чудасія, та й годі,
Полине за обрій, та й стане в нагоді
Родючій святій українській землі
Поглинути ще зо два-три москалі,
Що онде лежать, потовче́ні й копче́ні,
Втупи́вши баньки в небеса нескінченні
При танку,
в якого поцілив Гриць

Ось воїн сміливий, крізь темінь і хмару
Приборкує тамту летючу примару,
Що стане в нагоді родючій землі
Найшвидше поглинути всі москалі,
Що тутки приперлися, глузду зрече́ні
І онде лежать, на солярці печені,
Згубивши пістолі, Гундяєм свячені
При танку,
в якого поцілив Гриць

А ось волонтер – біля пункту склотари
Набрав грошенят ще на три Байрактари,
Щоб там, де Орди розбиваються тучі
Частіш сновигали примари летючі,
Стаючи в нагоді священній землі
Поглинуть набридливі ті москалі:
Кручені, мочені, товчені, копчені,
Безглуздої долі своєї зречені
При танках,
в якії поцілив Гриць

А ось українець – без сну та спочину
Несе волонтеру тому копійчину,
Що нині, з примовками і матюками
Пакує і пре клумаки з ніштяками
Сміливим бійцям, що крізь темінь та хмари,
Приборкавши хижі летючі примари
Родючість підвищують рідній землі,
Що майже поглинула ті москалі,
Що сунули, порчені і нескінченні
І осьде лежать, потовчені й печені
При танках,
в якії поцілив Гриць

Ген бабця Європа з виделкою в сраці
До сліз співчуває тому небораці,
Що ки́дає гріш за грошем волонтеру
Який крізь багнюку та хвилі етеру
Все тягне гаразди бійцям, що за хмари
Шлють зграя за зграєю хижі примари
У поміч святій українській землі
Поглинути швидше всі ті москалі
Що перли, приречені і нескінченні
А нині лежать, потовчені й печені
Харошімі руськімі бути навчені
При танках,
в якії поцілив Гриць

Ось пан Президент, як горнятко окропу,
Картає і ко́пає бабцю Європу,
Що, сповнена сумом по самії вінця,
До сліз співчуває простим українцям,
Що гривня по гривні несуть волонтеру,
Який крізь багнюку та хвилі етеру
Все тягне гаразди бійцям, що за хмари
Шлють зграя за зграєю хижі примари
На поміч святій українській землі
Скоріш поглинати всі ті москалі,
Що перли, приречені і нескінченні
І всюди лежать, потовчені й печені
При танках,
в якії поцілив Гриць.

© Вадим Кондратюк

👍💯😀
To react or comment  View in Web Client
See comments under original post